Комікси Українською | Студія "Ворон"
Назар Яблінчук
Приступаючи до прочитання цього комікса в мене були двоякі передчуття. З одного боку я очікував якусь комедійну історію, з іншого оповідку про походеньки кота.
Обидві здогадки виявилися невірними, що дуже тішить.
Комікс виявився сатирою над сучасним мистецтвом .
Здавалося б, що ця ідея може хвилювати хіба що деяких художників, чи знавців в цій царині, адже наші громадяни заледве відрізнять полотно Рембрандта від роботи Ван Гога (привіт Грицьку Чубаю).
Проте це не зовсім так, адже я сам, коли ще майже нічого не розумів в мистецтві розглядав роботи Барнета Ньюмана, Ротко і Поллока і всі вони були для мене чимось незрозумілим і диким.
Пройшов час, я люблю Поллока, я знайшов кілька цікавих робіт Ротко, можливо автор неправий?
А от і ні! Ситуація яка склалася в наш час перевершує всі можливі межі, чого тільки вартий казус з лайном художника П'єро Мандзоні, а також картини намальовані статевими органами, чи ще одним дивним способом (він детально продемонстрований в коміксі).
Бо як, каже автор, зараз будь-яка ідея може вважатись мистецтвом.
Потрібен сатиричний і головне графічний інструмент що б це продемонструвати.
Потрібен комікс і він у нас є ! Правдивий, в міру самоіронічний і смішний.
З першої ж сторінки увагу читача привертає дуже цікавий стиль художника. Я б навіть назвав це сумішшю стилів, котрими автор дуже вдало маніпулює. Він ніби сам каже читачу, чому так майстерно намальований комікс є у вільному доступі у інтернеті і його може читати кожен доступний, а ідіотичні роботи деяких сучасних художників коштують мільйони.
На першій сторінці ми бачимо склянку в якій знаходиться цілий всесвіт. Збіг обставин? Ні, це натяк на те, що комікс приховує в собі багато цікавих образів і ідей. З деякими ми зустрічаємось кожен день, інші зрозумілі небагатьом.
Якщо прискіпливо вдивлятись в комікс, то можна знайти там кілька очевидних і не дуже посилань, пасхалок .
Наприклад промениста (масонська) дельта, чи фізіономія на прев'юшці, Grumpy cat, Муру котрий задумливо сперся на руку(можливо Божевільний Капелюшник) , мем на Жириновського, Матрицю, можливий оммаж на Рене Маргрітта, і багато інших.
Атмосфера комікса балансує між реалістичним стилем - цікаві панорами будівель, оточення і візерунково-психоделічним (думки кота, інопланетяни, міміка і емоції) .
Переглядаючи деякі панелі в мене виникли асоціації з роботами Хокусая, безперечно автор, так само як у свій час імпресіоністи, надихався творчістю японських і інших художників. Проглядають елементи графічного ар-деко.
В цьому коміксі мені сподобалось все - починаючи від ідеї і закінчуючи її реалізацією, постійним діалогом з читачем (пасхалочки, як же я вас полюбляю!) , щирими емоціями (цього бракує більшості робіт наших комікс-художників) і гумором.
Автор попрацював на-славу за що я йому й дякую.
І повертаючись до початкового питання ''Чому про такий чудовий комікс знає зовсім небагато людей, а недолугі ''шедеври'' продають за мільйони''?
Я відповім словами Роланда з Ґілеада - ''Напевно цей світ зрушив з місця.''